ГОТУЄТЬСЯ ПРЕМ'ЄРА!

2 березня на Великій сцені театру:

Ж.Б.Мольєр, М.Булгаков

Сценічна версія

О.Аркадіна-Школьніка

БОЖЕВІЛЬНИЙ ЖУРДЕН

Комедія на 2 дії

Постановка - засл. діяч мистецтв України Олександр Аркадін-Школьнік.

Сценографія та костюми - засл. діяч мистецтв України Тетяна Медвідь.

Музика - Геннадій Фролов.

Хореографія - Дует "Miparti": Світлана Двояшкіна, Олександр Авдєєв.

Жан Батіст Мольєр у комедії "Міщанин-шляхтич" вивів на світову сцену образ багатого буржуа - міщанина Журдена, що уявив себе шляхетним дворянином, пихатість якого протягом чотирьох століть смішить і водночас примушує замислитись глядачів з усього світу.

М.Булгаков, зачарований блискучою театральністю мольєрівських образів, розвинув сюжет про непомірні амбіції нувориша Журдена у комедії "Навіжений Журден", актуальній для всіх часів і народів; цю історію розігрують актори, які репетирують виставу перед показом королю.

Прийом "театру в театрі" створює яскраву динамічну виставу про божевільного Журдена, що міцно заволодіє інтересом глядача та подарує багато позитивних вражень завдяки хитросплетінню любовних інтриг, гумору, винахідливим містифікаціям, веселій грі, іскрометній музиці, запальним танцям...

Вистава "Войцек" мандрує світом

Вийшли публікації про фестивалі у Бресті та Тбілісі

ВІДКРИТТЯ МАЛОЇ СЦЕНИ «БЕРЕЗІЛЬ»

Театр розпочне роботу на малій сцені "Березіль" 16 вересня показом вистави "Оркестр" за одноіменною п'єсою видатного французького драматурга Жана Ануя. Здійснили постановку режисер Олег Трусов /Росія/ і головний художник театру, заслужений діяч мистецтв України Тетяна Медвідь. Художник по костюмах - Галина Хроменко. Форма сценічного твору - вистава-концерт.

Творці вистави пропонують публіці "ролі" відвідувачів невеличкого кафе- театру, на естрадній сцені якого має відбутися концерт жіночого оркестру під гучною назвою "Парад троянд". Втім, у складі оркестру є один чоловік - піаніст мсьє Леон...

Сюжет вистави будується на діалогах оркестрантів у паузах між звуками розважальної музики. Здається, що герої "Оркестру" доведені до екстракту своєрідних комедійних масок. Барвистий концертний костюм Мадам Ортанс, директриси інструментального колективу /засл. арт. України Ганна Плохотнюк/, нагадує чимось її улюблений звучний акордеон.Чорно-білий одяг мсьє Леона /арт. Роман Жиров і Євген Романенко/ ніби підкреслює контрастні кольори клавіатури і разом з тим наводить на думку щодо непримиренних контрастів у його особистому житті. Збентежена Памела / засл. арт. України Олена Качан/ схожа на свою нервову скрипку... Образи персонажів цього "Оркестру" розкриваються в органічному сполученні рис комічного, ексцентрики, лірики і драматизму водночас. Адже Ануя неспроста називають французьким Чеховим.

У виставі беруть участь також нар. арт. України Агнеса Дзвонарчук, засл. арт. України Оксана Стеценко, актори Майя Струннікова, Ірина Роженко та інші.

Стаття про виставу Оркестр

Стаття про виставу Оркестр на сайті театру

Театр відкриває свій 90-й сезон

Велика сцена ПРЕМ’ЄРА – 29, 30 вересня 2011 р. «Спокуса по-італійськи» Едуардо де Філіппо

Мала сцена 16 вересня 2011 р. виставa «Оркестр» Жана Ануя

Каса театру розпочинає роботу 16 серпня

ШЕВЧЕНКІВЦІ ВІЗЬМУТЬ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНИХ ТЕАТРАЛЬНИХ ФЕСТИВАЛЯХ

12 вересня 2011 року відбудеться презентація вистави "WOYZECK" Георга Бюхнера у постановці режисера Олександра Ковшуна на фестивалі "Біла Вежа" /Брест, Білорусь/. У заголовній ролі в цій драмі - актор театру Андрій Борис. Шевченківці вперше беруть участь у білоруському театральному форумі.

Того ж місяця "WOYZECK" з'явиться на фестивальних підмостках Тбілісі /Грузія/. На цьому фестивалі буде представлено близько двадцяти театральних колективів - переважно драматичних - з Австрії, Японії, Німеччини, Великої Британії, США, Турції, Сірії, Індії, Кореї, Словенії та інших держав. Фестиваль завершиться у жовтні показом вистави "Дядюшкин сон" Великого драматичного театру ім. Г.О.Товстоногова / Санкт-Петербург, Росія/.

ПРЕМ’ЄРА – 29, 30 вересня 2011 р.

Протягом вересня шевченківці працюватимуть над новинкою ювілейного сезону – психологічною комедією «Спокуса по-італійськи» за п’єсою Едуардо де Філіппо «Циліндр». Театр вперше звертається до творчості цього видатного італійського драматурга.

Коротко про майбутню виставу ...Дві сімейні пари заборгували велику суму за квартплату. Через те молода красуня Рита вимушена вивертати кишені перехожих чоловіків, заманюючи їх до свого дому. Небезпечна гра продовжується своїм звичаєм, доки не з'являється дон Аттіліо.

Постановка - засл. діяч мистецтв України Олександр Аркадін-Школьнік Сценографія та костюми – засл. діяч мистецтв України Тетяна Медвідь

Популярний свого часу актор і режисер, відомий драматург і театральний організатор, Едуардо де Філіппо /1900-1984/ є однією з найвизначніших фігур італійського сценічного мистецтва ХХ ст. Герой його п'єс - маленька людина з усіма притаманними їй клопотами, стражданнями, надіями і розчаруваннями. Однак, улюблених персонажів драматичних творів Е. де Філіппо ніколи не полишає почуття гумору. Драматург сприйняв життєстверджуючий оптимізм від народного італійського імпровізаційного театру, що так чи інакше враховують постановники вистави "Спокуса по-італійськи".

Найкращі комедії Е. де Філіппо, до яких, безперечно, належить "Циліндр", - це сімейні драми, в яких органічно поєднюються тонкий психологізм, соціальна глибина і буфонна яскравість. Вони знаходили, як знаходять і сьогодні, такий великий попит у глядачів, що в Італіїї Де Філіппо звуть просто Едуардо.

Е. де Філіппо екранізував такі свої найпопулярніші п'єси, як "Неаполь - місто мільйонерів", "Філумена Мартурано". Завдяки видатним італійським кінорежисерам Діно Різі та Вітторіо де Сіка широко відомі його п'єси "Примари", "Шлюб по- італійськи", що складають літературну основу цих фільмів.

У виставі відбудуться дебюти (у головній ролі) Євгенії Золотарьової та Тетяни Ситової, які цього року одержали дипломи Харківського Національного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського. Серед виконавців ролей – актори театру Валерій Брильов, Дмитро Петров, Сергій Бережко, засл. діяч мистецтв України Степан Пасічник, Майя Струннікова, Тетяна Петровська, Роман Жиров, Дмитро Чернявський, засл. артист України Юрій Євсюков, засл. артист України Ґаррі Чумаченко, Андрій та Володимир Борисенки, Максим Стерлік, Михайло Терещенко.

Статті про нас

Стаття на сайті городского дозору Повернення Набокова

Відбулася прем’ра 9, 10, 13, 17 липня

ВОЛОДИМИР НАБОКОВ

ПОВЕРНЕННЯ

Переклад та інсценізація Олександра Ковшуна

Тривалість вистави - 2 години 30 хвилин

Вічні теми кохання і зради, світлих сподівань і краху всіх надій дивовижно сплітаються у фантастичному світі неминущих мрій, в якому перетинають одне одне минуле, теперішнє і майбутнє. Герої вистави летять як метелики на вогонь ніби за порятунком, за щастям, але ж, засліплені блиском власних видінь, вони знову опиняються у тенетах безпорадності.

Нова публікація

Вийшли публікації про прем’єрну виставу «Возвращение» Набокова. Четыре повести в одной постели

Статті про нас

Культура: Гусь-Ремонтный та інші

21 травня з нагоди Дня Європи в Україні на сцені театру було представлено виставу у постановці Андрія Жолдака «Гамлет.Сни», яка побачила світло рампи у багатьох європейських країнах.

10 травня у рамках святкування ювілею видатного письменника у Києві «Зойчину квартиру» побачили глядачі Національного театру ім.Лесі Українки, які радо сприйняли приїзд шевченківців до столиці.

Фестиваль у Бресті

Театр одержав запрошення взяти участь у проведенні Міжнародного театрального фестивалю у Бресті «Біла Вежа» , що проходитиме з 4 до 17 вересня 2011р. У рамках фесту буде представлено виставу «WOYZECK» Г.Бюхнера у постановці режисера О.Ковшуна.

Гaстролі у Києві

Прем'єра

Гaстролі у Києві

17, 18 та 19 квітня вистава нашого театра «Ірен і духи» була представлена у Києві на сцені Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса.

На виставу запрошено провідних театральних критиків столиці.

Шановні глядачі !

Сьогодні шевченківці готують до випуску виставу:

«Повернення» за мотивами оповідань В.Набокова «Казка», «Дзвінок», «Випадок з життя», «Повернення Чорба»

у постановці Олекскандра Ковшуна (режисер), Олени Приступ (асистент режисера), Олександра Абманова (художник).

Шановні глядачі !

Вашій увазі пропонується стаття - "БІЛОСНІЖКА" У СВІТЛІ РАМПИ

натисніть, щоб переглянути

Шановні глядачі !

Вашій увазі пропонується стаття про прем'єрну виставу "Білосніжка і сім гномів"

натисніть, щоб переглянути

Шановні глядачі !

Вашій увазі пропонується декілька статтей о виставі «Примадонни»

натисніть, щоб переглянути

Шановні глядачі!

До Вашої уваги пропонується радіопередача про прем'єру вистави "Білосніжка і сім гномів", яку можна послухати 25 грудня 2010р. по Харкіському обласному радіо у циклі передач "На гостини до муз".

Початок циклу о 18:10.

Прем’єра

Примадонни

Комедія на 2 дії

Режисер-постановник – О.А. Аркадін-Школьнік

Це сучасна гостросюжетна комедія, головними персонажами якої є два молоді дотепники, Джек і Лео, яким надто бракує… грошей. Їхні намагання підвищити свій «бюджет» за рахунок власних акторських здібностей виявляються марними. Та саме життя підкидає зухвалим героям сюжет для невеличкої вистави, в якій вони жваво розігрують ролі юних перелесниць – претенденток на спадок нібито їхньої родички, мільйонерки. У розпалі цієї гри до кожного із шукачів карколомних пригод несподівано приходить справжнє кохання. Справа полягає лише в тому, як в ньому освідчитися в жіночих сукнях…

Тривалість вистави - 3 години

Новорічна казка

Прем’єра

Газета «Харьковские известия» от 10 июня 2010г.
Автор Елена Седунова

СПЕКТАКЛЬ О ВИРТУАЛЬНОЙ ЛЮБВИ

10,11 и 30 июня – премьера «Ірен і духи» в академическом театре им. Т. Шевченко. Режиссер Александр Ковшун сочинил по мотивам пьесы Николая Коляды «Америка России подарила пароход» спектакль, герои которого сосуществуют друг с другом на сцене отнюдь не по принципу «совсем как в жизни». В заглавной роли – Елена Приступ.

Спектакль «Ірен і духи», название которого не напрасно перекликается с названием фильма Ф. Феллини «Джульетта и духи», появился по сути в октябре минувшего года на малой сцене Центра культуры Киевского района Харькова, был обкатан на фестах в нашем городе («Курбалесия») и в Чернигове, а затем со значительным промежутком времени перенесен на сцену «Березиль». Подобная практика сегодня не редкость. Пример - кочевой спектакль с участием Б. Ступки «Лев і левиця», не сразу «прописавшийся» в стенах Национального театра им. И. Франко, причем с заметным приращением в плане художественном, как и в случае с «Ірен…»

Завсегдатаи «Березиля» удивятся тому, что ряды кресел специально для этого представления вытянуты почти по диагонали зала, образуя тем самым почти треугольную площадку. Кто-то из публики в продолжение спектакля наверняка примет действо на сцене с тремя углами (по количеству действующих лиц) за любовную драму. Но найдутся, вероятно, и те, кто откажет постановщикам в серьезности сюжета. Поэтому дальновидные создатели «Ірен…» обозначили жанр спектакля с учетом широкой шкалы зрительского восприятия и без обиняков: кому драма, а кому комедия.

Заглавная героиня представления Ирэн (Елена Приступ) во взаимную любовь не верит. Что само по себе не ново, если не одно престранное обстоятельство: она – призрак. И все же самый странный в спектакле персонаж это, пожалуй, Маня-мороженщица (Артем Сердюк).

В повторном земном воплощении Ирэн обретается в той же квартире, где жила раньше, среди ветхой старомодной мебели, только теперь наполовину зачехленной и будто оплывающей, как оплывают на полотнах Дали привычные предметы быта. И все в этом отдающем синевой квартирном мирке кажется сдвинутым со своих мест раз и навсегда. Мрачно-ироничная Ирэн вернулась, точно, для того, чтобы промотать еще одну безрадостную жизнь. Но участники спектакля не позволят зрителю нагруститься вместе с ней. Потому что из допотопного платяного шкафа вдруг появится, как джинн из бутылки, юный улыбчивый аутсайдер Роман (дебютная роль Евгения Моргуна) – беглец из родительского дома без определенного рода занятий.

Такова «романная» завязка спектакля. Зрителю дана возможность проследить, как меняется у героев драмы/комедии отношение к ситуации их нездешней встречи и как растапливается благодаря провинциальному повесе во плоти и крови одиночество Ирэн.

Своими работами на сцене шевченковцев дебютировали также Александр Абманов (художественное оформление, костюмы) и Павел Кравцив (свет, видео).

Газета «Пятница» №23 от 10 июня 2010г.

Сто дней от присяги

Подходят к концу очередные сезоны в харьковских государственных театрах. И тут самое время напомнить, что почти весь этот сезон наш академический, давно претендующий на статус национального театр Шевченко работал и продолжает работать без режиссера. Не без главного (такое случается в театрах, и это еще полбеды), а вообще без единого режиссера. В этом случае коллективу уже не до жиру - быть бы живу. Где там думать о какой-то определенной эстетической линии, художественном своеобразии, когда просто некому ставить новые спектакли! А это, во-первых, чревато потерей интереса к театру тех зрителей (самых желанных), которых мы называем театралами, поскольку весь старый репертуар они пересмотрели, и, во-вторых, творческим застоем в труппе. Биография актера складывается из ролей, и если долго не добавляется новых, то это, считай, вычеркнутые годы.

Вот хороший актер Сергей Бережко не захотел ждать у моря погоды и, пригласив в партнерши тоже очень хорошую актрису Татьяну Гриник, решил сам поставить на двоих спектакль “Маленькі подружні злочини”. Благо, он сейчас еще и режиссерское образование получает. Бережко, несомненно, сделал доброе дело, познакомив харьковчан с пьесой одного из популярнейших в Европе современных драматургов француза Эрика-Эммануэля Шмитта. Это такой интеллектуальный детектив, где затрагиваются больные проблемы супружеских взаимоотношений, возникающие на определенном (15 лет) этапе семейной жизни. Проблемы, которые зависят не от места жительства, политической ситуации или материального достатка, а исключительно от самих супругов, их умения слушать, понимать, беречь друг друга. Я видел, с каким интересом следят зрители за происходящим на сцене, и, думаю, им было что обсудить, выходя из зала. Но столь же очевидно для меня, что пока режиссер Бережко не дотягивает до Бережко-актера. Он-то и сам прекрасно понимает, что совмещать эти две профессии в одном спектакле (особенно в таком, где все время находишься на сцене) трудно даже опытному постановщику. Чего же требовать от дебютанта? Он и так продемонстрировал, что успешно овладевает режиссерской грамотой. Театр должен давать возможности для дальнейшего творческого роста, но при этом в нем обязательно должны работать те, кто уже вырос.

На этой неделе у «шевченковцев» еще одна премьера - “Ирэн и духи” по пьесе Н. Коляды “Америка России подарила пароход” в постановке Александра Ковшуна. Это тоже начинающий режиссер, тоже из хороших актеров. То, что он здесь не играет, ему, как режиссеру, и спектаклю в целом, скорее всего, на пользу. Но это, по существу, моноспекталь Елены Приступ. А сколько великолепных актеров простаивают без новых ролей! Как хочется, чтобы хоть следующий сезон подарил им счастье творческой работы.

Юрий Хомайко, журналист, театральный критик

Газета «Вечерний Харьков» №61 от 11 июня 2010г.

По театру блуждают влюбленные призраки

автор: Марина Ефанова
фото: Всеволод Лагутин

На днях на Сумской объявились привидения. Загадочные духи интриговали прохожих белыми одеждами, застывшими лицами, густым бледным гримом и афишами нового спектакля театра имени Т.Г. Шевченко «Ирэн и духи».

Привидения (в миру - cтуденты-актеры) «прописались» на Сумской 8 июня.

- Меня зовут Тарас Аскалепов, -- умудряясь не менять «духовного» выражения лица, представляется уличный призрак. – Духом быть интересно и приятно: люди говорят, что я отличный артист.

А на третий день после появления привидений в драмтеатре имени Т.Г. Шевченко состоялась премьера «Ирэн и духи». Спектакль поставлен режиссером Александром Ковшуном по мотивам пьесы Николая Коляды «Америка России подарила пароход». Работа шевченковцев - история драматического общения двух призраков.

- Это спектакль о любви женщины за 40 и юноши, которому нет и 20 лет, - рассказывает Александр Ковшун. – Театр – это зона эксперимента, экстрима, поэтому я вывел их отношения за грань обычной бытовой ситуации, поместив в другое пространство. Эти отношения очень чисты и не запятнаны повседневностью.

Жизнь героини не сложилась, и отчаявшаяся Ирэн покончила собой. Витая в пространстве между жизнью и смертью, ее страдающий призрак возвращается в квартиру, где жила Ирэн. В замке ее одиночества неожиданно появляется обаятельный Роман, который пребывает в том же измерении: он попал в аварию и находится в состоянии клинической смерти. Между двумя неприкаянными душами завязываются отношения. Когда за ними является дух смерти, Ирэн может взять возлюбленного с собой, но она заклинает юношу: «Живи!» и берет смерть на себя. Она будет ждать свою любизнается, что сначала роль бессловесного мистического существа была для него шоком, а затем он проникся внутренним миром духа, – и все получилось. К слову, через год, после выпуска из вуза, Евгения и Артема обещают взять в штат театра Шевченко.

Зритель воспримет пьесу по-разному.
- Для кого-то это драма, а для кого-то комедия, -- размышляет Елена Приступ. – Главное -- это пьеса о любви.

Ирэн дождется своей любви, уверены создатели спектакля.
- Мы не ставим точку в этой истории. Браковь в другом измерении, где их история обязательно продолжится.

В спектакле трое действующих лиц. Роль Ирэн играет маститая актриса театра Елена Приступ, две другие непростые роли доверили студентам Харьковской государственной академии культуры. Евгений Моргун, играющий в спектакле Романа, признается, что играет любовь впервые, но сейчас благодаря режиссеру и партнерше чувствует себя на сцене уверенно. Студенту ХГАК Артему Сердюку досталась непростая роль Мани-мороженщицы - cимвола смерти. Артем при свершаются на небесах, - говорит Александр Ковшун. – Каждый находит свою половинку: если это не удается на земле – обязательно встретит ее там.

Режиссер не сомневается, что другое измерение действительно существует: признается, что не раз общался с призраками. По его словам, по театру тоже блуждают призраки, когда расходятся сотрудники и зрители.